Часті Запитання (FAQ)
16.09.2010

Для людей, схильних до алергії, підійдуть фарби без сильного запаху. Наприклад — акрилові фарби практично не мають запаху, завдяки тому, що розчинником у них є вода.

Щоб розрахувати кількість фарби, що необхідна для фарбування будь-якої поверхні слід задатися двома цифрами: площею поверхні, що фарбується і нормативними витратами фарби для цієї поверхні. Причому реальна витрата фарби залежить від якості обробки поверхні (шорсткість і т.д.) і може відрізнятися від нормативної.

Щоб підрахувати площу стін — слід периметр приміщення помножити на висоту (не варто плутати площу приміщення і його периметр). Для більш точного розрахунку можна виключити дверні та віконні площі, але в такому разі доцільно брати фарбу з деяким запасом. Потім, площа ділиться на нормативні витрати фарби (звичайно зазначений на тарі), і в результаті виходить кількість літрів фарби, необхідна для одношарового нанесення. Розрахунок кількості фарби зручно проводити за допомогою Калькулятора фарби.

В якості додаткових витрат варто врахувати: вартість матеріалів для підготовчих робіт (грунтовка, шпаклівка, штукатурка); вартість виконання підготовчих робіт; вартість інструменту і індивідуальних засобів захисту, а також інші витратні матеріали, такі як: серпянка, захисні плівки, малярний скотч та інше .

Витрати по обробці безпосередньо залежать від вимог до остаточної поверхні і вартості матеріалів. Вартість одного квадратного метра покриття залежить не тільки від обраної фарби, але і від вихідного стану поверхні. Наприклад, стіна заражена грибком вимагає не тільки робіт з його видалення, а й додаткового покриття спеціальним біо-захисним засобом, який запобігає появі грибка надалі.

З найбільш поширених проблем можна відзначити: зараження мікроорганізмами (грибком), осип (мілення), експлуатація в умовах підвищеної вологості, висоли та нерівномірну поглинаючу здатність поверхні.

• Поверхню, заражену грибком (або іншими мікроорганізмами), варто відчистити механічно, аж до повного видалення верхнього шару і провести термічну обробку. Після цього покрити її біо-захисним засобом, що перешкодить виникненню грибка знову;
• Запобігти осипу, міленню і зміцнити поверхню допоможуть грунтовки глибокого проникнення;
• Для поверхонь, які знаходяться у вологих приміщеннях, рекомендується спеціальна гідроізоляційна грунтовка, яка надає поверхні водовідштовхувальні властивості;
• Висоли або вицвіти — це соляний наліт білого кольору, який виступає на поверхні. Щоб запобігти утворенню висолів слід виключити можливість вимивання солей з матеріалу стін. Досягти цього допоможе спеціальна силіконова грунтовка, створена спеціально для поверхонь з жорсткими умовами експлуатації.
• Вирівняти поглинаючу здатність поверхні і привести її до потрібного рівня допоможе звичайна грунтовка, тоді, як для запобігання інших проблем потрібні спеціальні засоби.
   

Ні, шпалери (флізелін, вініл, склошпалери, рогожка і т.п.) можна фарбувати тими ж водоемульсійними фарбами, які використовуються для звичайних стін.

Для фарбування радіаторів опалення призначені спеціальні емалі, які створені, щоб забезпечити довговічне покриття нагрівальних поверхонь. Такі емалі виключають пожовтіння та відшаровування фарби і експлуатуються при температурах до 90°C.

Для обробки фасадних мінеральних поверхонь (камінь, цегла, бетон, шифер, штукатурка і т.д.) існує цілий ряд продуктів. Для прикладу можна навести такі продукти ТМ TRIORA: акрилова фасадна фарба, силіконова фарба, фарба для шиферу, фасадна акрилатна фарба Fasad EXTRA и т.д.
Слід також зазначити декоративні та структурні покриття, такі як: акрилові структурні штукатурки «короїд», «баранець», структурні фарби і т.д.
Додаткову увагу варто приділити підготовці поверхонь, що офарблюються (грунтовка, шпаклівка).

За допомогою валика для фарбування можна швидко пофарбувати великі площі, але не тільки. Зараз все більшого значення набувають різні структурні і декоративні валики. Крім цього можна розділити валики за матеріалом, з якого вони виготовлені (поролон, велюр, хутро) а також по довжині ворсу. Варто вибирати валик в залежності від фарби і бажаного декоративного ефекту. Велюровий валик з коротким ворсом підійде для більшості емульсійних фарб. Для фарбування шпалер слід взяти овчинний валик з середньою довжиною ворсу. Поролонові валики зазвичай не рекомендується використовувати для нанесення емульсій, оскільки їх губчаста будова приводить до утворення пухирців і, в результаті — нерівній поверхні. З іншого боку ця особливість поролону дозволяє використовувати його для отримання декоративних ефектів.

При виборі кисті слід пам'ятати, що з якісною щіткою значно легше розподілити фарбу рівномірно по поверхні, що полегшить процес фарбування і якість отриманого покриття. Добрими вважаються щітки конічної і клиноподібної форми з довгою щетиною. Для фарбування більших площ (стіна, стеля) варто взяти кисть розміром 100–130 мм. Для менших поверхонь підійдуть кисті 20–50 мм. Для доведення кутів стін, плінтусів, країв стелі і т.д. практичні кисті 50–70 мм. При фарбуванні вікон можна використовувати кутову кисть і кисть розміром 20 мм.

Щоб заощадити час, нерви і гроші слід фарбувати приміщення в наступному порядку: стеля, стіни, двері, вікна, радіатори і нарешті — плінтуса.